«Дуга нестабільності»: ІГІЛ-Кавказ-Донбас

Цей запис також доступний на: Russian

Ситуація на Донбасі, яка з весни 2014 розвивалася в рамках української кризи, загрожує перерости до ще більш масштабного конфлікту. Від Мосулу до Донецька формується дуга некерованого простору, в рамках якого здійснюється неконтрольоване перекидання живої сили, військової техніки та потоків контрабанди.

Існування невизнаних і некерованих територій, що знаходяться в безпосередній географічній близькості, створює широкі можливості для подальшої ескалації конфліктів та здійснення різного виду незаконної діяльності – торгівлі наркотиками і зброєю, нелегальній міграції. Країни, що знаходяться в «дузі нестабільності», приречені на зіткнення з викликами, які загрожують самому їх існуванню, підривають можливості для їх економічного розвитку і прирікають населення на життя в нестатку. Поняття “дуга нестабільності” використовується по відношенню до декількох регіонів світу, проте події 2014-2015 рр. вперше дозволили об’єднати цим терміном конфлікти, що розгорілися на території від Близького Сходу до Донбасу.

DugaЗ початку війни в Сирії в 2011 р і проголошення “Ісламської держави” (ІД) в 2013 р на території в 50-90 тис. км.кв. було створено квазі-утворення з населенням в 8-10 млн. осіб, переважно мусульман-сунітів. Армія “ІД” за різними оцінками коливається від 50 до 200 тис. осіб і воює одночасно на декількох фронтах – проти режиму президента Сирії Б. Асада, проти іракського уряду, який підтримують США і Іран, а також проти курдів та національних меншин, що не поділяють релігію та ідеологію “халіфату”. Межі цього державного утворення постійно змінюються, однак воно залишається життєздатним, незважаючи на широку коаліцію, що веде з ним активну боротьбу. Лідери “Ісламської держави” заявляють про необхідність розширення фронту боротьби проти своїх ворогів і осередки угрупування були створені в Лівії, Нігерії та Ємені. Наприкінці червня 2015 надійшли повідомлення про проголошення “вілаята Кавказ”, в якому об’єдналися бойовики з Дагестану, Чечні, Кабардино-Балкарії та Карачаєво-Черкесії. На боці “Ісламської держави” воюють близько 2-3 тис. вихідців з Північного Кавказу, які незабаром можуть повернутися на батьківщину.

Конфлікт в Іраку і Сирії актуалізував питання створення власної держави для курдів, які проживають на території декількох держав регіону. Іракські курди створили власні сили самооборони (“Пешмерга”), змогли відбити атаку “Ісламської держави”, і тим самим наблизилися до проголошення незалежності в умовах колапсу іракської центральної влади. Сирійські курди також виступають за більш широку автономію і розглядають варіант приєднання до іракського Курдистану. Численне курдське населення, яке проживає на території Туреччини, кілька останніх десятиліть виступає за розширення своїх прав. У результаті парламентських виборів 2015 в Туреччині прокурдська Народно-демократична партія вперше пройшла до парламенту країни, що свідчить про зростання політичної активності турецьких курдів. Перспектива створення “Великого Курдистану” може залучити в конфлікт сили за межами регіону, зацікавлені в дестабілізації Туреччини, Ірану і всього Близького Сходу.

Неспокійно також і на Кавказі. Якщо “розморожування” конфліктів навколо Південної Осетії і Абхазії стримується військовою присутністю на цих територіях регулярних частин Російської Федерації, то відновлення конфлікту навколо Нагірного Карабаху виглядає все більш імовірним сценарієм. Заворушення в Вірменії, що почалися в червні 2015 року, можуть створити умови для ситуації, аналогічної подіям в лютому 2014 в Україні, коли колапс органів центральної влади в Україні дозволив Росії встановити контроль над Кримом. За розвитком ситуації в Єревані пильно стежать в Азербайджані і Туреччині, яка є союзником Баку. У разі початку конфлікту в нього буде залучена і Росія, яка має на території Вірменії військові бази і по суті гарантує суверенітет цієї країни.

Конфлікт на Донбасі починає впливати не тільки на ситуацію в Україні, а й суміжні російські регіони. З січня по квітень 2015 зростання злочинності в Ростовській області склало 23,4%. Активізація криміналітету спостерігається по всьому Південному федеральному округу – Краснодарському краю, Волгоградської і Астраханській областях, Калмикії і Адигеї. Пов’язано це з використанням цих регіонів як перевалочного пункту для добровольців, які воюють на боці “ДНР” та “ЛНР”. У разі реалізації Мінських угод і встановлення Україною контролю над кордоном з Російською Федерацією можна очікувати масового відтоку прихильників сепаратистів на територію Російської Федерації. Їх інтеграція в мирне життя може стати проблемою для правоохоронних органів, а в перспективі і призвести до дестабілізації ситуації в окремих регіонах європейської частини РФ. Все це вкупі з наростанням ісламістської загрози на Кавказі створює вибухонебезпечне середовище, що загрожує півдню Росії.

Наявність конфліктів у цьому регіоні є зручним приводом для розгортання військових угруповань різних країн світу. Після виходу з Іраку в 2011 і закінчення місії НАТО в Афганістані на Близький Схід повертаються американські війська – у вигляді інструкторів, радників та стабілізаційних сил. 24 червня 2015 НАТО заявило про трикратне збільшення своїх сил швидкого реагування – до 40 тис. вояків, які через 48 годин здатні приступити до виконання бойових завдань по захисту країн-членів альянсу в будь-якій точці світу. Російська Федерація підсилює свою військове угрупування на кордоні з Україною – станом на початок червня 2015 тут були зосереджені російські армійські підрозділи чисельністю 50-60 тис. осіб. Нарощується також військова присутність Москви на Кавказі і в Центральній Азії, відбувається розширення військових баз у Криму. Все більшу активність проявляє Туреччина, що претендує на незалежну роль на Близькому Сході і Східному Середземномор’ї. Не варто також забувати про Іран, який в разі скасування санкцій, зможе направляти значні ресурси на підтримку дружніх шиїтських рухів на Близькому Сході. Великий інтерес до регіону проявляє і Китай – тут буде пролягати один з маршрутів “Економічного поясу” Шовковий шлях “, який доставляє ресурси в Піднебесну в обмін на китайські промислові товари.

В інтересах Росії та України не допустити ситуації, в якій динаміка конфлікту на Донбасі буде визначатися подіями, що відбуваються за сотні кілометрів від місця подій. Об’єднання в один вузол протиріч на Близькому Сході, Кавказі та Східній Європі загрожує дестабілізацією ситуації в сусідніх регіонах, а також залученням до протистояння великих держав. Сценарій великої війни хоч і малоймовірний, проте ключові гравці будуть приймати участь у фінансуванні сил, на які зробили ставку, і тим самим підживлювати поточні конфлікти. Кінцевий бенефіціар буде визначений шляхом довгого протистояння, проте вже очевидно, що найбільш постраждалою стороною виявилося цивільне населення, яке волею долі опинилося в “дузі нестабільності”.

Андрій Каракуц, Центр міжнародної безпеки

Leave a Reply

Your email address will not be published.